Будинок, що кричить

Іспанський готичний горор розгортається у Франції XIX століття в ізольованому пансіоні для дівчат із проблемною поведінкою. Сувора директриса, яка керує закладом залізною рукою, приховує темні таємниці, пов’язані з частими зникненнями учениць. Новенька, Тереза, потрапляє в атмосферу страху й підозр, де дисципліна межує з садизмом, а старші дівчата знущаються над молодшими. Її спроби розкрити правду про пансіон ведуть до моторошних відкриттів, пов’язаних із сином директриси, що живе в ізоляції. Фільм, знятий із низьким бюджетом, створює клаустрофобічну атмосферу завдяки темним інтер’єрам і напруженій музиці. Поєднуючи психологічний трилер із елементами слешера, він досліджує теми репресій, влади й прихованих бажань. Хоча темп подекуди повільний, а спецефекти застарілі, картина вважається піонером жанру й вплинула на пізніші горори про пансіони.