Фільм розкриває низку сюрреалістичних та сатиричних епізодів, які критикують абсурдність суспільних норм і людської поведінки. У центрі сюжету — не пов’язані між собою персонажі, чиї історії перетинаються лише на короткий час, створюючи своєрідний калейдоскоп абсурду. Сцени варіюються від групової вечері, де гості сидять на унітазах замість стільців, до поліцейських, які шукають зниклу дівчинку, хоча вона присутня поруч. Кожен епізод висміює ієрархії, моральні правила та бюрократію, створюючи парадоксальні ситуації. Через ці образи режисер Луїс Бунюель ставить під сумнів логіку та раціональність, які ми приймаємо як даність.