Літня пора / Відгомін літньої пори

Сімпей і не думав повертатися в рідне місто з Токіо, поки не дізнався про смерть зведеної сестри. І ось він стоїть на причалі невеликого острова — місця, де провів дитинство, — і з сумом згадує дні минулі. Усіо більше немає. Вона потонула, намагаючись врятувати дитину. Звинувачувати нікого, хіба що злу долю. Однак ті деякі, хто бачив на тілі дівчини сліди удушення, вірять у вбивство. До того ж серед жителів ходять погані чутки про якісь тіні — двійників людей, які несуть смерть тим, хто їх побачив. Місцеві казки, не більше. Так і думав би Сімпай, якби його друга зведена сестра Міо не клялася, що за три дні до смерті Усіо бачила точну її копію... Цікавість приводить хлопця до місцевого храму, де, згідно з повір'ям, можна вигнати тінь. Ця ж цікавість його і губить. В лісі, він не встигає хоч щось зрозуміти, як стається непередбачувана подія — він помирає... Потім його охоплює дивний сон, де він бачить свою сестру, і прокидається в той самий день, коли прибув на острів. Що, чорт візьми, тут коїться?